«Я не люблю прикрашати»

Позивний — «Боб»
До війни він перепробував багато різної роботи. Працював на будівництві, електриком, збирав меблі під замовлення, робив підвісні стелі, працював у магазинах побутової техніки.
Каже просто:
«Де тільки не працював».
Звичайне життя: робота, пошук можливостей заробити й забезпечити себе.
У травні 2023 року отримав повістку. Без довгих роздумів опинився в армії.
Починав службу в морській піхоті. Перший бойовий досвід отримав одразу на складних напрямках — там, де швидко розумієш, що таке справжня війна.
«Поки сам не потрапиш — не зрозумієш».
Він працював там, де був потрібен: у піхоті, допомагав з евакуацією, виконував завдання разом із підрозділом.
Згодом продовжив службу вже у складі 41 бригади.
З часом почав працювати з мінометом. Це вже інший рівень відповідальності — точність, злагодженість, робота команди.
Він не говорить про це гучно.
«Коли є час — самі тренуємося, щоб не забути».
Але за цими словами — постійна робота над собою. І з кожним разом приходить розуміння: ти вчишся, набираєшся досвіду і стаєш упевненішим у своїх діях.
Один із перших бойових епізодів він згадує коротко. Без деталей і без пафосу.
Каже, що тоді вперше по-справжньому відчув, як усе відбувається не на словах, а в реальності.
Кілька секунд — і потрібно діяти. Не думати довго. Не сумніватися. Просто робити те, що маєш робити.
Саме в такі моменти приходить розуміння, що ти вже не «новий». Ти — частина підрозділу.
Про свій розрахунок говорить коротко, але впевнено:
«Всі один за одного. Завжди можемо домовитися. Слухаємо один одного».
У бойових умовах це не просто слова. Це довіра. Це відповідальність. Це команда.
Він не рахує результати в цифрах.
Каже чесно:
«Нам потім кажуть — попав чи ні».
Але головне інше — робити свою справу, бути на своєму місці і триматися разом.
За цей час він побачив різні напрямки і різні ситуації.
«Поки людина не потрапить туди — вона не розуміє».
Війна швидко розставляє все по місцях. І саме тут формується витримка.
Він не називає себе героєм і не любить гучних слів.
«Я не люблю прикрашати».
Але за цією простотою — реальний досвід. І саме з таких людей тримається підрозділ.
У підрозділах служать різні люди: з різним досвідом, з різних професій, з різними життєвими історіями.
Але їх об’єднує одне — готовність бути частиною команди і робити свою справу.
І саме з таких рішень починається шлях.